Моїм першим Mac був класичний iMac у синьому корпусі. Спочатку я не міг повірити, що весь комп'ютер може вміститись в одному пристрої. З того літнього дня 2005 року я захопився дизайном Apple і мінімалістичним підходом, що стоїть за ним.
Я пишу для блогу MacPaw так, як би пояснював щось собі самому. Шукаю відповіді, коли щось відмовляється працювати і вдесяте з'являється якась помилка. Іноді це просто технологічна карма, з якою доводиться мати справу. Але трохи везіння та чіткий план дій, і зазвичай усі проблеми вирішуються.
Я все ще вірю в тексти, написані людьми. У MacPaw ми допомагаємо машинам допомагати вам, але саме ми, люди, налаштовуємо алгоритми. А не навпаки. Сподіваюсь, ми зможемо зберегти нашу непередбачуваність, нашу своєрідність, наші історії біля багаття та нашу поезію. До речі, всім варто прочитати вірші Пабло Неруди. Він незрівнянний.
